Восьма ракетка світу Іга Швьонтек поспілкувалася з журналістами після перемоги над чешкою Сарою Бейлек у стартовому матчі на турніру WTA 1000 у Торонто
– Іго, чудовий матч. Перший сет виглядав досить легким, але ваша суперниця – дуже талановита молода тенісистка, яка вміє створювати проблеми. Що стало головним ключем до вашої перемоги сьогодні?
– Так, безумовно, це був хороший матч і початок хардового сезону. Я задоволена своїм рівнем гри. У першому сеті я діяла дуже впевнено, усе складалося досить легко, тому, безумовно, це був хороший сет. У другому багато моментів були схожими на те, що відбувалося в першому. Але, звичайно, було й кілька непростих геймів, особливо один максимально затяжний. Уже давно не пам’ятаю, щоб грала настільки довгий гейм, тому рада, що змогла його виграти. Наприкінці матчу я діяла дуже впевнено, тож, безумовно, це був хороший поєдинок.
– Ви згадали той довгий гейм у другому сеті. Як вам вдалося пройти через нього й залишитися психологічно стійкою, щоб у підсумку втримати свою подачу?
– Якщо чесно, під час гри я навіть не усвідомлювала, що він тривав так довго. На корті це зовсім не відчувалося. Але, звичайно, я знала, що Сара не використала кілька своїх шансів, так само як і я не реалізувала кілька можливостей. Я дуже хотіла просто зіграти два розіграші поспіль максимально надійно, тому що саме це й потрібно, коли рахунок постійно змінюється з “рівно” на “більше” і назад.
Я знала, що можу використати свої можливості, тому що дві чи три з них втратила через власні помилки. Розуміла, що мені потрібно просто знову повернутися до стабільної гри. Наприкінці суперниця трохи допомогла мені завершити цей гейм. Після цього я відчула, що можу повністю перезавантажитися й грати так само, як на початку другого сету.
– На Ролан Гаррос ви говорили про те, як хочете завершувати розіграші. Я звернув увагу, що в кількох матчах ви добре відкривали корт, але замість удару у вільну зону спрямовували м’яч назад у бік суперниці. Чому так відбувається? Це залежить від тактичного задуму, від того, що дозволяє суперниця, чи від конкретної ситуації в розіграші?
– Очевидно, потрібно використовувати обидва варіанти – і грати у вільну зону, і бити за спину суперниці, тому що все залежить від конкретної тенісистки. Є гравчині, які після удару швидко повертаються в центр корту, а є ті, які залишаються на місці. Це потрібно відчувати вже під час матчу. Обидва варіанти можуть бути правильними. Якщо ви добре проводите атаку, то не так уже й важливо, який саме варіант обираєте. Якщо не припуститеся помилки, ймовірність виграти розіграш усе одно дуже висока. Тому все залежить від конкретної ситуації, суперниці, моїх відчуттів у той момент і від того, який удар, на мою думку, завдасть більшої шкоди. Тут усе залежить від багатьох чинників.
– Розкажіть, будь ласка, про ігрові умови тут. Як би ви оцінили швидкість корту та відскок м’яча? І чи вважаєте, що ці умови підходять вашій грі?
– На останню частину запитання мені складно відповісти. Не можу сказати, що почуваюся тут погано, але й не знаю, чи ці умови справді ідеально підходять моїй грі. Мені здається, ми повинні вміти грати на різних покриттях. Я вже перестала думати про те, що підходить моїй грі, а що ні. Я просто хочу добре виступати на кожному турнірі, на який приїжджаю.
Щодо умов, то я б сказала, що корт має середню швидкість. Він не надто швидкий. Минулого року в Монреалі покриття було значно швидшим. Відскок тут високий, м’ячі легкі, тому вони ніби зависають у повітрі. А через вітер іноді все стає зовсім непередбачуваним. Ось такими є тутешні умови.
– Ви сказали, що дуже впевнено розпочали матч. Хотів би запитати про баланс між роботою та відпочинком під час підготовки. Я бачив, що днями ви відвідали музей…
– Ну, це точно не була підготовка до матчу (сміється).
– Я маю на увазі загалом баланс між тренуваннями, відпочинком і підготовкою до матчів. Наскільки важливо знайти цей баланс перед початком турніру?
– Так, звичайно. Особливо зараз, коли турніри стали довшими. Між матчами є багато днів, і фактично після кожного поєдинку у вас майже завжди є день без гри. Тому потрібно вміти залишатися зосередженою, але водночас не нудьгувати й не сидіти постійно в одному місці. Я намагаюся відкривати для себе міста, до яких приїжджаю, відвідувати цікаві місця. Але, звісно, не роблю нічого такого, що могло б мене виснажити. Наприклад, точно не піду на вечірку чи щось подібне (сміється).
Мені здається, я добре знаходжу цей баланс і справді отримую задоволення від більшості місць, куди приїжджаю. Думаю, це важливо. Можливо, на початку кар’єри це не має такого великого значення. Але потім ви постійно повертаєтеся до тих самих міст, тому важливо, щоб вам було приємно проводити там час.
– Сара досить часто використовувала високі захисні свічки. Наскільки, на вашу думку, такі удари порушували не стільки ваш ритм, скільки ритм самого розіграшу? І як ви намагаєтеся цьому протидіяти?
– Такі удари фактично перезапускають розіграш. Але все залежить від того, як саме суперниця їх виконує. Якщо м’яч летить занадто коротко, його можна атакувати. Але якщо він глибокий, це вже дуже непростий удар. Якщо намагатися зіграти по ньому одразу після відскоку, він максимально швидко підстрибує, особливо з такими легкими м’ячами, як тут. Контролювати такий м’яч непросто.
Іноді найкращим рішенням буде відповісти таким самим ударом. Ви можете побачити, як деякі гравці намагаються одразу атакувати такі м’ячі, але часто припускаються дуже грубих помилок. Тому тут потрібно діяти розумно. З іншого боку, ви ж не хочете постійно вести гру лише такими ударами. Якщо ви тенісистка, яка любить діяти агресивно, то, коли з’являється можливість, потрібно вміти впоратися з такими м’ячами й самим переходити в атаку. Тому все залежить від правильних рішень, від уміння оцінити траєкторію м’яча. Але загалом це справді хороший тактичний прийом.
У наступному колі Іга Швьонтек зіграє проти швейцарки Вікторії Голубич, з якою зустрічалася тричі й здобула дві перемоги. Востаннє тенісистки грали одна проти одної на харді на турнірі в Маямі у 2022 році.
